Центр надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 08 травня 2019 року № 160/7887/18.

Згідно вищевказаної постанови, при перевірці копій документів, що підтверджують повноваження представників слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно – розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно – правові акти.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Зокрема, напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Детально ознайомитися з постановою Верховного Суду від 08.05.2019 року № 160/7887/18 можна за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81616942.

Звертаємо Вашу увагу, що згідно ст.22 п.1 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.

Послуга надається за бажанням особи. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років.

Зазвичай причин для виготовлення двох паспортів є кілька: часті подорожі за кордон у службових, комерційних чи особистих справах або, якщо в старому паспорті є відкрита віза і його термін дії становить менше ніж пів року, але, наприклад, відсутні вільні сторінки для штампів віз чи перетину кордону.

14 листопада 2019 року, Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної держ авної електронної системи у сфері будівництва (199-IX від 17.10.2019 року), повернуто з підписом Президента.

Наразі текст документа відсутній в базі даних "Законодавство України".

Цим Законом передбачено створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, одними з компонентів якої стануть стати Реєстр будівельної діяльності та Електронний кабінет  (на заміну існуючій електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка з 04.07.2019 року вже не функціонує, та на заміну «Прозора ДАБІ»).

Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі – електронна система) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Закон набирає чинності 01.12.2019 року, а положення щодо запровадження електронного кабінету — з 01.01.2020 року. Єдина електронна система у сфері будівництва буде впроваджена поетапно — з 01.12.2020 до 01.12.2022 року.

Законом, зокрема:

• - створено Єдину державну електронну систему у сфері будівництва;
• - посилено відповідальності суб'єктів надання адміністративних послуг;
• - обмежено деякі повноваження посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ), зокрема щодо скасування будівельних паспортів та містобудівних умов та обмежень (МУО);
• - запроваджено подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;
• - запроваджено отримання результатів надання адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;
• - запроваджено ідентифікатор об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;
• - передбачено включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
• - запроваджено відкритий доступ до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи;
• - запроваджено єдинийпорядок присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна

Електронни кабінет забудовника

Мінрегіон розробив проєкт Наказу «Про затвердження Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності». Створення Електронного кабінету передбачено Постановою КМУ від 27.03.2019 року №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», а також зазначеним вище Законом.

Зазначаний проєкт Наказу вже передано на погодження в ДРС України (23.10.2019 року). В супровідному листі зазначено, що враховуючи терміновість його прийняття, Мінрегіон просить ДРС погодити проєкт Наказу до 28.10.2019 року. Проте, станом на 14.11.2019 року ДРС досі не погоджено цей документ.

Проєктом наказу передбачається:

затвердження Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності , який забезпечуватиме:

• - надання/отримання адміністративних послуг у сфері містобудівної діяльності в електронній формі
• - доступ до електронного документообігу з питань здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та консультування
• - інформування суб’єкта звернення про отримання та статус розгляду електронних документів, про прийняте за їх результатами розгляду відповідне рішення, а також про документи, складені перед та за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю
• - можливість сплати суб’єктом звернення за надання адміністративної послуги, штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності або подання документів, що підтверджують унесення такої плати
• - консультування з питань надання послуг або здійснення державного контролю в режимі онлайн

зміни до Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (затвердженого наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року №92) та до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (затвердженого наказом Мінрегіону від 03.07.2018 року №158) (будівельна амністія ), якими передбачається:

• - запровадження автоматичного внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі – Реєстр);
• - запровадження автоматичної перевірки повноти даних у поданих електронних документах суб’єктом звернення через електронний кабінет.

Джерело

Яких змін зазнає реєстрація бізнесу?

Прийнятий Парламентом Закон впроваджує новий принцип екстериторіальності для державної реєстрації фізичних осіб - підприємців (ФОП). Тепер для державної реєстрації ФОП документи можна подати до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах України як в електронній так і в паперовій формі. Для юридичних осіб принцип екстериторіальності діятиме в межах України лише в разі подання електронної версії документів, для паперової форми лишатиметься формат подачі документів в межах області.
Із числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, виключені акредитовані суб’єкти (комунальні та державні підприємства), залишаються державні реєстратори місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також державні та приватні нотаріуси.

Крім того, відтепер встановлюється додатковий захист нотаріально засвідчених документів. В Закон України «Про нотаріат» внесено положення, згідно з яким тексти заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису (зокрема, передбачених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: про вступ та вихід з ТОВ) рішень юридичних осіб (протоколи загальних зборів та рішення власника/єдиного учасника ТОВ), актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передання нерухомого майна до та зі статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законами, тепер викладатимуться на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, які пов’язані з відчуженням частки у статутному капіталі юридичної особи та у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі будуть проводитись виключно нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію одразу після вчинення такої нотаріальної дії. Цей принцип діятиме відносно всіх організаційно-правових форм юридичних осіб, крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю. Якщо документи для проведення реєстраційних дій подаються представником за довіреністю, вона обов’язково повинна буде мати нотаріальне посвідчення.